клуб · 3 книги
Читацький клуб
Книги, які ми читаємо разом
Книги
Фото з чату
Пропозиції
Вернон Господь Літтл
OlhaЦе захоплива, гостра і смішна розповідь п'ятнадцятилітнього підлітка про страшну пригоду, в яку його втягують доля та найближчий товариш. Внаслідок курйозного збігу обставин головний герой опиняється на лаві підсудних під загрозою смертної кари за десятки вбивств, жодного з яких він не вчиняв. Залишившись наодинці зі своєю халепою, порожнім гаманцем та бурхливою юнацькою уявою, наш герой приймає не менш парадоксальні рішення. У 2003 році журнал «GQ» назвав несамовиті пригоди Вернона Ґреґорі Літтла однією з сотні найкращих книжок у світі, а роман — одним з найяскравіших, найзухваліших та найхимерніших дебютів 21 століття. 2003 року ДіБіСі П'єр здобув Букерівську премію за роман «Вернон Господь Літтл».
Сто років самотності
AnastasiiaСто років самотності - це книга, яка затягнула мене з першого речення і тримала в лещатах до останнього. Це фантазія, в якій не знаєш, чи ти дійсно це прочитав, чи воно тобі наснилась, і в цьому геніальність магічного реалізму і самого Маркеса. Ніхто, абсолютно ніхто не пише як він, це абсолютно унікальний феномен в літературі, я можу впізнати його навіть з одного речення. «Колись, через багато років, полковник Ауреліано Буендіа, стоячи біля стіни перед загоном, що мав розстріляти його, згадає той давній вечір, коли батько взяв його з собою подивитися на кригу» Я без перебільшень жила цією книгою, коли її читала, без огляду на ймовірність та реальність описаних в ній подій. Ця книга дозволяє нашій уяві, а не фізичним чи моральним законам, визначає магію реальності. Це історія, в якій можливе і неможливе відбувається одночасно. Ми пересуваємось від міфології до справжніх історичних подій і жахіть колоніалізму, і це відбувається настільки органічно, що ти не звертаєш уваги на літаючих жінок в небі, ніби воно так і має бути. Основні теми - це самотність та ізольованість, циклічність родинної травми і циклічність історії загалом, як не повторювати помилки своїх батьків та як знайти себе в цьому самотньому світі. Маркес не пояснює концепції на кшталт «колоніалізм це погано,» він показує, і ти раптом розумієш щось про власну родину. Всі персонажі глибокі та суперечливі, живі, без тез на лобі. Ця книга не просто так посідає таке почесне місце у світовій літературі. Вона захоплює, дивує і залишає відбиток. Я з радістю прочитаю її ще раз, а ще допоможу розібратись із родинними зв'язками та родинним деревом Буендіа, бо без цього там можна загубитись 🙂 Також є серіал Netflix 2024 року, можна обговорити і книгу, і те, як її екранізували. Ну і книга є в українському перекладі та на Megogo Books.
Не відпускай мене
LenaСюжет без спойлерів: Уявіть закриту школу інтернат, там виховують особливих дітей🧑🍼, які створюють шедеври мистецтва🎨 і вони ізольовані від світу. Їм постійно кажуть наскільки вони важливі, але не кажуть чому і ти поступово починаєш підозрювати що щось з цим світом не так😨, але тобі не кажуть що саме⁉️. Тож книга певний час тримає тебе в інтризі аж доки ти здогадаєшся що там. Чим книга особлива⭐️: - покаже дуже цікавий варіант того що таке могло би бути нормою🤔 - високий шанс пережити емоційний катарсис🤯 - має сильну екзистенційну складову☠️ Що потім можна обговорити📝: - людяність - свободу - систему - нормалізацію - пасивність Великі плюси➕➕➕ - книга читається супер легко в сенсі стилю. Не треба знати історичний контекст, купу термінів або біографію автора. Вона доступна, але не проста. - в неї сильна атмосфера, чіпляє емоційно, там дуже людська історія - лишає післясмак - 323 сторінки - Кадзуо Ішіґуро отримав Нобелівську премію з літератури🏅, і ця книга — його головний шедевр.
Цитати з чату
Подивись правді в очі Аноніме Д, фурі манга це дорога всипана золотом
Anonimous
Хто рано встає, той християнином стає
Lena
Ну мене коси так виховували, що не можна портити книги, я думаю це пов'язано з тим що СССР ці самі книги було нелегко дістати. Якби це була колекційна книга я би на ній не писала. А так, я люблю щось підкреслити що мені сподобалось, щоб потім знайти якщо захочу комусь нагадати чи собі. Якщо ця книга буде настільки хороша щоб читати її вдруге, то мені буде цікаво спостерігати як змінюється моя свідомість і як те що я підкреслювала вже не цікаве, а цікаве те що я спершу не помітила. Якщо книга норм, але другий раз читати не буду, це єдиних шлях знайти що цінного там для мене було. Якщо книга погана я все викину її на смітник, тож байдуже.
Lena
Я знаю що Кінг не просто так такий популярний і його книги хороші але я бось жахастиків, і клоунів.... а іх разом боюсь ще більше...
Anonimous
Я лише посланець, перемогла книга 😌
White Ninja Vladyslav
Та давайте вже прочитаємо обидві
Anastasiia
молю богом ісусом, виберіть Ішігуро 🫠 ви не пожалієте зуб даю на лошицу отвєчаю і прочій оцей фольклор ну це дуже хороша книжка *кричу*
Olha
"skon" (rhymes with gone/on) or "skohn" (rhymes with cone/phone)
Anastasiia
Нарешті буду розуміти 100% жартів
Anonimous
Єєєєє добрий день я долучилась
Anonimous
якщо чесно, дуже вболіваю за «не залишай мене», бо вона такааа золота вона і дивна, і знайома взагалі цього автора люблю і що для мене показник, це те що я з задоволенням її перечитаю ще пам'ятаючи сюжет) бо зазвичай для цього треба час, але вона так щось шкребе всередині, що аж хочеться ще раз це пройти
Olha
Ти зайшов на слизьку дорогу. Я буду памʼятати тебе усміхненим 😁
White Ninja Vladyslav
Я вже так зробила, тож не соромся 😁
Lena
А нам можна голосувати за свій варіант?)
Anastasiia
Люблю потриндіти
Anastasiia
тримаймо себе в руках 😅
Nadiia
Ловити кризу у Маркеса і йти забуватися Пратчетом
White Ninja Vladyslav
Ну якщо чесно я прочитав цю книжку, вона десь 550 сторінок, тепер мені здається це можливим і реальним!)
Антон
і та просто) заради інформації «Не відпускай мене» Кадзуо Ішіґуро 320 – 336 сторінок «Сто років самотності» Ґабріель Ґарсія Маркес 448 – 480 сторінок «Морт» Террі Пратчетт 304 – 320 сторінок
BoGRA4
Та чорт забирай :), може в цьому місяці прочитаємо дві))?
Lena
🤌 Читацький клуб починає своє перше засідання!
Антон
на дискорді я трохи джамали даю коли намагаюсь зашерити екран, але можна спробувати
Anastasiia
щоб не спойлерити хто ще не забрав посилку від Антона - читати тим хто забрав Дівчина заглянула в посилку побачила брелок з написом «Babe» (не розгледіла Babel) від якогось Антона і трішки здивувалась)
BoGRA4
Вони почали рубити рух всередині читацького клубу і назвали його...Меркурій...вони обʼєдналися, щоб за їх книгу проголосували...ніхто не міг подумати, що одна книга Вавилон обʼєднає їх в таємну організацію...
Антон
амбітно…………..
Olha
Там хоч картинки є ?
White Ninja Vladyslav
Я доречі тількишо помітив, що та книга, яку я виставляю, виходить теж не дуже маленька🫣
Andrew
ну я теж за щось «маленьке») щоб вовка амонгуса встигнути пограти... ну і так по мелочі - життя пожити
BoGRA4
Боюсь цих людей які швидко читають 😁
Lena
ну всі ми тут трошки сокіабле
Anastasiia
Ну, якщо будеш читати 100 років самотності, то можеш сам малювати це дерево по мірі прочитання, так і без спойлерів і легше зберегти здоровий глузд, бо там багато персонажів з однаковим ім'ям
Lena
Я через це боюсь рекомендувати Сто років самотності людям, хоча це одна з найкращих книжок, тому що там багато персонажів і половину з них звуть одним ім'ям
Anastasiia
це піздец
Olha
Ненавиджу хрещеного батька, але читала на жаль на спір
Lena
А ви знали, що Леся Українка придумала купу слів для української мови? До прикладу: «промінь» замість «луч». Або слово «мистецтво». Це взагалі окреме місце в серці. Я не уявляю, якою тонкістю душі і відчуття мови треба було володіти, щоб з повітря вихопити саме це слово. Воно могло прийняти будь яку форму, але прийняло саме таку 😍
White Ninja Vladyslav
Я всю гру майже бігала і казала, чувак ну ти що, не бачиш що твориться, куди ти йдеш, йдемо назад, подалі з міста 😁
Lena
Мені завжди здавалось що найбільші благодійники відчувають себе за щось винуватими. Про крайній мірі в фільмах, серіалах, іграх, книгах - це частий троп. Я коли думаю чого ця людина аж настільки вкладається і не можу зрозуміти чому, починаю підозрювати. Ось як Снейп, наприклад. Або гг в другому Silent hill
Lena
Але I wanna do bad things with you 😏
Lena
- я в черзі - а за чим черга? - якщо є черга то за чимось корисним!
Антон
Хто не напише адресу, я заберу пакунки собі. Мені 4 пакунки ТРЕБА вдома
White Ninja Vladyslav
це мій самий улюблений чат. По книжці я відстаю, тому не можу читати. зайшов, подивився на повідомлення під спойлерами — вийшов 😏
White Ninja Vladyslav
раніше ніколи не приймав участь в таких клубах, але мені дуже подобається. Найбільш круто для мене - це можливість обсудити чи розібратися з якимись моментами походу читання.
Andrew
Хочу сказати, що це найбільш інтерактивний читацький клуб в якому я брала участь! дуже класно що є така імерсивність, і з музикою, лінгвістику моєю улюбленою, і стільки тем для обговорення, просто клас
Anastasiia
взагалі, переконана що художня література це в більшій мірі про відчути, осягнути, співпереживати та емоціонувати. це кор і нутро всьго. бо ну це не довідник) але логіка має бути логічною, аби створити світ, в який ти готовмй повірити
Olha
цікаво що ████████████ і ████████████ а ще ████████████ і ████████████ а взаглі ████████████ це ████████████. заходиш в чат а тут зима) сніжить
BoGRA4
Так, я тут вперше почав читати художню літературу за дуже довгий час, тому помітив. Що мене на 99% стимулює читати в певні моменти - повідомлення зі спойлерами бо дуже хочеться дізнатися що ж там аххахах
Антон
Fiction is a lie, but good fiction is the truth inside the lie.
Anastasiia
Ворлдбілдінг це на мою думку лише один з аспектів хорошої книги, але звісно бісить коли через певні проблеми з логікою світу зникає імерсивність
Anastasiia